Друиды

Факты, предположения, мифы о древних цивилизациях. Документы, фото, видео, свидетельства очевидцев. Предположения и теории относительно НЛО. Свидетельства о необычных явлениях. Особые места и зоны на Земле. Мифические существа. Факты, мифы и документальные подтверждения. Необычное и неизвестное в вашей жизни. Дискуссии и исследования в этой области.
Аватара пользователя
Jacob
Администратор сайта
Сообщения: 862
Зарегистрирован: Ср дек 15, 2010 12:31 am
Награды: 38
:
За простое исследование За среднесложное исследование За сложное исследование
Контактная информация:

Непрочитанное сообщение Сб окт 22, 2011 2:34 pm

Доволі часто можна почути цю назву "Друїди", і її настільки вивертають, що вже просто втрачається суть про кого йде мова. Хто такі друїди? Чим вони займалися? Де жили? І які були їх цілі та досягнення? Я постараюсь розібратися з цими питаннями в даній темі, провести невелике дослідження і зібрати чим побільше інформації по даній тематиці. Якщо хтось зацікавлений - приєднуйтесь. Буду радий почути ваші думки і можливо отримати якусь додаткову інформацію.

Розглядаючи і досліджуючи історію друїдів можна багато чому навчитися і зробити непогані висновки.

Изображение Друїди— жрецький прошарок у кельтських племен Західної Європи, що існував в 2 столітті до н.е.— 1 століття н.е. (кінець залізного віку).

Друїдів називали по-різному: шаманами, жерцями, вчителями, філософами, проте письмових свідчень вони не залишили, а відомості про них є переважно в працях старогрецьких та староримських письменників.

Слово «друїд» скоріш за все має індоєвропейське походження і означає «дуб», «сильний», «знання» і «мудрість».

Найбільш повним джерелом інформації про цих жерців були «Записки про Галльську війну» Юлія Цезаря, в яких від першого імені ведеться розповідь про історію його воєн з Галлією у 59—51 роках до н.е. Проте, як і у багатьох інших джерелах того часу про друїдів, записки містять забагато римської пропаганди, що знижує їхню достовірність.

Цезар згадує друїдів, роздумуючи над релігією галлів та стверджуючи, що ті жили за рахунок приватних і суспільних пожертвувань, а також інших релігійних благ. У розповідях про принесення людських жертв він стверджує, що друїди виготовляли великі опудала із лози, нутрощі яких наповнювали живими людьми (злочинцями), а потім їх спалювали. Якщо злочинців не вистачало, то порожнє місце заповнювали невинними людьми.

У праці Цезаря також говориться про те, що вищий стан галльського суспільства складали два класи: знать і друїди. Останні були дуже впливовими і поважними кельтами і, за словами Цезаря, до них приходили молоді люди на навчання. Друїди мали право приймати закони і вирішувати суперечки як між племенами, так і між окремими їх представниками, вершити правосуддя і засуджувати злочинців, а також були звільнені від військової повинності і сплати податків.

Цезар також приписує друїдам британське походження, стверджуючи, що деякі учні друїдів відправлялись удосконалювати своє мистецтво на Британські острови. Навчання новачків могло тривати до 20 років і включало заучування великої кількості поетичних творів. Щодо релігійних вірувань, то Цезар пише, що друїди були впевнені в безсмертності душі, і що душа після смерті переходить в інше тіло. Також автор «Записок» згадує, що друїди володіли знаннями про рух зірок, розмір Землі, були знайомі з філософією.

Перша відома згадка про друїдів відноситься до 1 століття до н. е. і пов'язана з грецьким філософом Посідонієм. Його праці збереглись лише у вигляді цитат в творах пізніших авторів, таких як Страбон і Ціцерон:
  • Ціцерон писав, що був особисто знайомий з друїдом із галльського племені едуїв по імені Дівітіак. За його думкою Дівітіак був чи то астрологом, чи то пророком, що осягнув «натуральну філософію»;
  • Страбон, посилаючись на Цезаря, розповідає про величезне плетене опудало для пожертвувань і про ще одне принесення людських жертв, яке проводили друїди: в деяких людей вони стріляли стрілами і садовили на палю в храмі.
Римський натурфілософ Пліній Старший називає друїдів магами, що обожнювали омелу і дуб, на якому вона зростала. Пліній стверджує, що друїди завжди використовували в своїх ритуалах дубову гілку, а в шостий місячний день зривали омелу для божественної церемонії. Для цього жрець одягав білий одяг, вилізав на дуб, зрізав омелу золотим серпом, після чого жертвував богам двох білих биків. Згідно з Плінієм, з шостого місячного дня друїди вели відлік 30-річного циклу, що поділявся на місяці і роки.

В 43 році римський географ Помпоній Мела першим припустив, що вчення друїдів є таємними знаннями, описавши галльських друїдів, як мудреців, що проводили навчання в печерах і непрохідних лісах.

Тацит в своїх «Анналах» описує напад римської армії під керівництвом правителя Британії Ситонія Полінія в 61 році на острів Мона (сучасний Англезі), що біля північно-західного побережжя Уельсу.

Переправившись на острів, римська піхота і кіннота опинилися віч-на-віч з ворожим військом, що стояло на березі, вигляд якого уразив римлян. Серед воїнів, що стояли в повному озброєнні, бігали схожі на Фурій жінки, в траурному одіянні, з розпущеним волоссям, з запаленими факелами в руках. Друїди, що знаходилися поруч, із здійнятими до неба руками промовляли молитви своїм богам, проголошували магічні заклинання і кидали прокльони. Спочатку римські воїни стояли, немов окам'янівши, під дією таємничих чар, підставляючи, за словами Тацита, «нерухомі тіла під удари, що сиплються на них». Потім вони послухали напучення полководця «не страшитися цього несамовитого, наполовину жіночого війська», спрямувалися вперед і розбили ворога. Після цього римляни вирубали священні гаї острова Мони і розмістили там свій гарнізон.

Після кривавої бійні на острові Мон римляни проголосили друїдів поза законом. Це був кінець культу друїдів, хоча вони частково ще залишались у Шотландії та Ірландії. Згадки про пізніх друїдів зустрічають ув ірландській літературі, де вони виступають в ролі царських радників. Найвідомішим з них є Катбад— впливовий друїд при дворі короля Ульстера Конхобара. Другим прикладом є могутній сліпий друїд Мог Рут із Мунстера, який начебто міг збільшуватись до величезних розмірів, викликати бурю і перетворювати людину в камінь. Дочка Мога Рута— Тлахтга також була відомою друїдкою, на її честь названо пагорб в графстві Міт.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1% ... 0%B4%D0%B8


Скайп админа: jacobcond

Аватара пользователя
Jacob
Администратор сайта
Сообщения: 862
Зарегистрирован: Ср дек 15, 2010 12:31 am
Награды: 38
:
За простое исследование За среднесложное исследование За сложное исследование
Контактная информация:

Непрочитанное сообщение Сб окт 22, 2011 3:16 pm

[center]Фільм "Ритуали друїдів" (2008)[/center]

[center]http://www.youtube.com/watch?v=mJv9F_StQ-g[/center]


Скайп админа: jacobcond

Аватара пользователя
Nuri
Исследователь
Сообщения: 54
Зарегистрирован: Вс фев 26, 2012 6:22 pm

Непрочитанное сообщение Вс мар 04, 2012 3:12 pm

Ще трохи інформації про друїдів:
По правді кажучи, про друїдів нам відомо зовсім небагато – вони не залишили після себе ніяких записів, так що коли помер останній з них, всі їх знання і вчення назавжди пішли з цього світу.

Безліч звичайних непорозумінь, пов'язаних з друїдами, виникло на благодатному грунті картин, намальованих уявою Джона Обрі, історика, який жив в кінці XVII століття. Обрі був захоплений таємницею Стоунхенджа, вірніше, тим, що він був побудований руками друїдів, які здійснювали там свої обряди. Оскільки відомостей про них в той час було вкрай мало, і Обрі не міг використовувати наукові способи визначення дати споруди Стоунхенджа, подібна відповідь на таємничу загадку здавався цілком очевидним. За його ініціативою був заснований заново Орден Друїдів і винайдені спеціальні церемонії, що проводилися в Стоунхенджі в день літнього сонцестояння.

Ми знаємо від давньоримського історика Плінія і з повідомлень Юлія Цезаря про війни в Галлії, що ще на рубежі III і II століть до н. е.. друїди користувалися значним впливом серед кельтів. Їх авторитет в області законів, релігії, історії та природничих наук був незаперечний. Пліній розповідає нам про релігійне значення омели білої (вид рослини) і дуба. Юлій Цезар, добре обізнаний про роль друїдів у житті народів, що населяли Британію, з цілком зрозумілих причин волів не довіряти їм. Тому він скоріше був схильний повідомляти про хлібну ними людських жертв у часи великих нещасть, а також про н-значимість їх мудрості і знань.

За часів римського правління друїдам довелося йти все далі й далі на захід, поки вони остаточно не осіли на острові Англії. Тут вони молилися своїм богам і продовжували навчати людей, поки з приходом християнства їхня релігія не вмерла остаточно.
Джерело: http://znayka.org.ua/hto-taki-drujidy.html



yixdnfdlQ
Новичок
Сообщения: 1
Зарегистрирован: Ср мар 21, 2012 9:56 am
Откуда: Austria
Контактная информация:

Непрочитанное сообщение Ср мар 21, 2012 9:57 am

+1


[url=xn--08-llc9b1d.xn--p1ai]Блог юристов юр08д[/url]
http://xn--08-llc9b1d.xn--p1ai

JamesYP
Новичок
Сообщения: 1
Зарегистрирован: Пт мар 23, 2012 3:36 am
Откуда: Togo
Контактная информация:

Непрочитанное сообщение Пт мар 23, 2012 6:34 pm

Спасибо за статью очень достойный сайт!


[url=http://xn--80abmnnnherfid.xn--p1ai]скачть бесплатно и без регистрации[/url]
http://bm8023.ru/

Ответить
  • Информация
  • Кто сейчас на конференции

    Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 1 гость